Як день посуне ніч

Було би літо
Ми б землю усіяли квітами
Була би осінь
Ми б їй заплели жовті коси

Але стоп, а навіщо думати вічно
Про те, що минуло? Це ж так нелогічно
Так нелогічно щороку циклічно
Чекати на зиму лиш заради січня

Якби не шукала
Зима й собі трохи балу
Вона б тії свята
Віддала б другим дівчатам
Якби не шукала
Не любили би її так само-о, ой, так само-о

Зла хуртовина
Не дає спочить і хвилини
Біль серце крає
Мерщій заберіть ви ту зиму

Дайте все, що завгодно, лиш не сьогодні
Хоч знаєм напевно, що будемо згодні
Будемо згодні ми, що дні холодні
Ніяк не впливають на нашу безодню

Якби не шукала
Вона б тії свята
Якби не шукала
Не любили би так само (так само), так само (так само)
Так само (так само), так само (так само)
Так само (так само), так само

Коли день посуне ніч
Рай буде зусебіч
Тоді і заживем стоїчно
А всі, хто бачили наш слід
Підуть на хибний зліт
Так і не взнавши, де той щастя цвіт

Як день посуне ніч
Рай буде зусебіч
Тоді і заживем стоїчно
А всі, хто бачили наш слід
Підуть на хибний зліт
Так і не взнавши, де той щастя цвіт

Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка
Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка
Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка
Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка