Казка
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски, а слова
Як пластир - як пластир, пластир до рани
В планах — сіяти любов, а діти — ніби провідник:
Усе тепло іде від них, ей!
Плавно споглядали день і вчили золоті рядки,
Щоб знали діти стати ким
Я бачу коло із осіб, що дітям бруд
Ховають в хліб, а все дитяче у них стерто
Ей! Знаєш Діти — це вода.
За відображення шкода, бо діти — то живе люстерко
Так, вони бачать твою суть,
Відчувають твій мотив, знають певно, хто є ти
Без примарних павутин між порожніх
Та пустих просять неба відпустити дощ
А замріяний казкар поміж волохатих хмар
Словом розсипає чари й віщує всім початок
Віщує всім початок, почнімо все спочатку!
Знов
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски, а слова
Як пластир - як пластир
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Знову на старт, чуєш, доки не пізно
Навколо бруд — так виховує місто
Диха за рогом пихатий містер
А Білосніжка за ним просить їсти
Ось такі казки, не впасти б
За собою будні водять хмуру сіру паству
Люди щось говорять про єднання і про братство
Діти ж віддзеркалювали це, результати — на лице
Знаєш, скільки не ховай — все одно вийде назовні
Зареве худоба, коли ясла будуть повні
Є жага заповнити всередині безодню
Починаєш завтра? А можеш сьогодні
І я вже читаю тобі казку,
Як скласти пазли, як зняти маску
Слухати й чути, створити чудо, передати досвід
Піднятись вдосвіта
Й рухатися далі, тільки прямо, до межі:
Зліва буде той, хто поряд тільки зубожів
Справа буде той, хто поряд тільки збагатів
Всі мої слова прості, глянь на себе у воді —
Там є очі, дитячі, щирі, наївні
Пригадай себе, як заспівають треті півні
Цей дитинства смак — він солодкий і він терпкий
Бережи його - бережи своє люстерко
(А я все читала дітям казку)
(А я все читала дітям казку)
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски, а слова
Як пластир - як пластир
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
