Наодинці

Коли ти наодинці, всі навколо
Золотоординці, у чужій хатинці.
Ти на одинці і сам себе питаєш, що робити маєш.
Ти на одинці, з ким говорити, кого слухати, сам собі Андрюха ти.
На одинці, дні такі повільні.

Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Ну де всі вони, де всі вони є?
Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Особистий Вавілон
now you're alone

Програш.

Один на одинці все, що маєш – сміття твоє.
Ти на одинці – хто ж тепер тобі настрій псує?
Все, що лишив на потім, мар’яни дим i попiл
Вогняну воду пив мій пил,
Та пам`яті не втопив.

Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Ну де всі вони, де всі вони є?
Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Особистий Вавілон
now you're alone

Програш.

Доброго ранку, порожні пляшки, і до побачення, випічка й кава!
Всі недобиті – добив – глечики, горшки, -
Ай молодчинка, ай красава!
Швидке гоління нервових клітин
Вихід на зовні посеред ночі.
Уваги хочеш, як тамагочі,
Коли ти на одинці, коли один.
Коли ти на одинці, коли один.

Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Ну де всі вони, де всі вони є?
Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Особистий Вавілон
now you're alone

Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Ну де всі вони, де всі вони є?
Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Особистий Вавілон
now you're alone