Одинокії

Боратинець Олександр Олександрович, Вайнер Даніель Володимирович

Нестримно йшов час,
блукаючи в нас
Думки просили пристані,
давай без образ
Як діти малі ,наївні й смішні
літали у сні...

До своєї мети....
До бажання втекти
У безкраї світи
Тільки там я і ти
Одинокії

як сказав тоді мудрець
Повір в те , та накінець
Сумнів в попіл зітри
На майбутнє збагни
Як відчуєш твоє та бере за живе
Як вогонь той неси ...